Banner 4
Корзина пуста

Служение поколениям - МАТЕРІАЛИ ДО СВЯТА БІБЛІЇ 2015

МАТЕРІАЛИ ДО СВЯТА БІБЛІЇ 2015

СВЯТО БІБЛІЇ

Відео-ролик «Як з’явилася Біблія?»

Слово «Як правильно трактувати Писання?»

Вірш «Книга Біблія»

Книга Біблія – чудова,

Книга Біблія – прекрасна,

В ній не вигадка, не казка,

В ній правдиве Боже Слово!

Пісня «Біблію читай кожен день»

 

Біблію читай кожен день

Молись Христу — 2 р.

Біблію читай кожен день

Якщо хочеш зрости -3 р.

Біблію читай кожен день

Якщо хочеш зрости!

 

Вірш «В Недільній школі»

Ми в "Недільній школі" з?вжди
Книгу Біблію читаєм.
Там є мудрість, там є правда,
І вона добру навчає.

Сценка «Біблія» (10 хв.)

БІБЛІЯ: Люди, послухайте, я хочу розповісти вам свою історію. Не дивуйтеся, що ви чуєте тільки мій голос. Я - Біблія, я лежу на столі, скоро повинна прийти моя нова господиня. Мені вже багато років, хоча я і виглядаю молодо, просто добре збереглася. Річ у тому, що моя колишня власниця майже не читала мене. А почалося все, коли їй було всього 16 років. Це було дуже, дуже давно. Я пам'ятаю цей день як зараз.

Музика. Входить дівчина.

ГЕРОЇНЯ: Шістнадцять років! Мені вже шістнадцять років! Подумати тільки! Усі навколо говорять про якийсь вибір в житті, що я повинна щось вирішити для себе. А що вирішувати? Все вже давно розписано. Наступного року я поступлю в інститут, потім закінчу його, знайду хорошу роботу. Вийду заміж. Сім'я, діти, все як у нормальних людей. А що ще треба? Я для себе вже все вирішила.

БІБЛІЯ: Ей, ей, подивися сюди. Це я, твоя Біблія. Я лежу на столі. Відкрий же мене.

ГЕРОЇНЯ: Що б такого почитати? Мої віруючі друзі подарували мені цю Біблію. Подивимося, подивимося (бере із столу Біблію і читає напис на зворотному боці обкладинки.) В день повноліття. Або ця книга втримає тебе від гріха, або гріх втримає тебе від цієї книги. Красиво сказано. Дійсно, є дещо, що стримує мене від цієї книги. Мені треба готуватися до вступу в інститут, піду, мабуть, візьмуся за підручники (йде).

БІБЛІЯ: Зачекай, куди ж ти? А я? Ти ж навіть не прочитала жодного вірша!

(Пауза. Музика.)

Моя хазяйка пішла. Незабаром мене поставили на полицю разом з іншими книгами і підручниками. Їх дуже часто діставали, а про мене, здається, зовсім забули. Але одного дня я почула радісний голос моєї господині. Її руки швидко витягнули мене назовні. Нарешті вона звернеться до мене!

Вбігає Героїня, вона дуже радісна. У руках у неї - гора книжок і підручників. Вона кидає їх на стіл.

ГЕРОЇНЯ: Я поступила, я поступила в інститут! Слава Богу! Господи, спасибі Тобі. Це Ти мені допоміг, я знаю. Я навіть хочу сьогодні почитати Твою Біблію (відкриває). Щось так все не зрозуміло. Важче, ніж вища математика.

БІБЛІЯ: Та не так вже все і складно. Слово Боже доступно всім, навіть дуже простим людям. Читай же мене!

ГЕРОЇНЯ: Ні, мабуть, іншим разом. Зараз не до цього.

Героїня відкладає Біблію і йде.

БІБЛІЯ: Вона поклала мене на стіл, заваливши своїми підручниками. Як тут душно. Скільки пилу!

Входить Героїня, стирає пил з Біблії

ГЕРОЇНЯ: Так. Здається, все вже прибрала, у мене ще стільки справ на кухні. Побігла! (йде)

БІБЛІЯ: Знову не до мене! Спасибі, хоч пилюку витерла. Це тому що свята скоро. Усі люди роблять у себе у будинках генеральне прибирання. Ах, якби вони також очищали свої душі.

Знову входить героїня. Вона бере Біблію в руки.

ГЕРОЇНЯ: Так! Що ж мене чекає в майбутньому? Що ж мені Бог сьогодні скаже? Є один спосіб ворожіння по Біблії. Треба просто із закритими очима відкрити на будь-якій сторінці і ткнути у будь-яке місце пальцем. Спробую.

БІБЛІЯ: Що? Гадати по мені? Неймовірно! Просто обурливо, як можна дізнаватися таким чином волю Божу. Ех, спробую відкритися їй на Івана 5: 39.

ГЕРОЇНЯ: Ось, читаю: "Досліджуйте Писання, бо ви думаєте через них мати життя вічне; а вони свідчать про Мене". Івана 5: 39.

БІБЛІЯ: Ну, що? Ці слова, сподіваюся, справили на тебе враження?

ГЕРОЇНЯ: Так, так, так. Мені обов'язково треба читати цю корисну книгу. Обов'язково, але тепер уже пізно. Але я її читатиму. Почну прямо завтра вранці.

Героїня кладе Біблію на стіл і, позіхаючи, йде.

БІБЛІЯ: Але ні завтра, ні післязавтра вона мене не читала. Так проходив тиждень за тижнем, місяць за місяцем. Мене знову завалили підручниками і товстими зошитами. Ніхто не підходив до мене. Ей, є там хто-небудь? Мені зовсім нічого не видно із-за цих підручників. Здається, чиїсь кроки.

Входить Героїня, вона шукає Біблію.

ГЕРОЇНЯ: Де моя Біблія? Де ж вона?

БІБЛІЯ: Я тут, я тут, прибери ж ці зошити з мене!

ГЕРОЇНЯ: А, ось вона. Ну, швидше. Я вже спізнююся на богослужіння.

Героїня йде, потім знову повертається, сідає на стілець неначе в церкві. Вона може відкрити і погортати Біблію.

БІБЛІЯ: Ви думаєте, вона читала мене? Ні, просто в церкві було свято, коли проповідник запитав, хто приніс Біблію, моя хазяйка підняла мене вгору, і я була порахована разом з іншими Бібліями. (в цей час героїня піднімає вгору Біблію) Хоч в цьому згодилася. Але потім про мене знову забули. (Героїня знову кладе Біблію на стіл і йде). Я як і раніше лежу на столі, завалена якимись речами і підручниками.

Входить героїня, вона починає наводити лад у себе на столі.

ГЕРОЇНЯ: Ой, до мене сьогодні гості прийдуть. Потрібно все прибрати тут. О, моя Біблія! Пробач. Але я покладу тебе куди-небудь в інше місце, чимдалі, щоб ніхто раптом не побачив випадково, а то ще подумають, що я - віруюча.

Героїня ховає Біблію подалі і йде. Сумна музика. Чутні схлипування. Це плаче Біблія.

БІБЛІЯ: Вона посоромилася мене! Ви розумієте, їй соромно було показати мене своїм друзям! Як мені самотньо тут, я так страждаю. Невже я нікому не потрібна? Люди, в мені приховано стільки скарбів для вас! Чому ж ви не звертаєте на мене ніякої уваги? Чому ви усі забули про мене? (невелика пауза, музика продовжує звучати). Так пройшли роки. Моя хазяйка зовсім постаріла, її діти давно виросли, у неї вже дорослі онуки. Але я як і раніше не в пошані. З мене стирають пил, мене кладуть на стіл у свята, і ще коли зустрічають важливих гостей. Ах, люди, як зневажливо ви відноситеся до Слова Божого.

Входить героїня. На її обличчі глибока печаль. Вона сідає за стіл і розкриває Біблію.

ГЕРОЇНЯ: Два тижні. Лікар сказав, що мені залишилося жити всього два тижні. Мені страшно. Невже все? Моє життя добігло кінця? Що я робила усі ці роки? Чим жила? Начебто все встигла, все як у нормальних людей. Але, признатися, я усе життя відчувала якусь порожнечу усередині, якесь незадоволення. Я усе життя прожила без Бога. Я знаю, в цьому причина усіх моїх невдач, і зараз я боюся смерті. Що чекає мене там? Ах, чому я ніколи не читала Біблії? Адже там про це все сказано. Але тепер уже, напевно, пізно. Як я шкодую, що не читала цю книгу! (відкриває першу сторінку) В день повноліття. Або ця книга стримає тебе від гріха, або гріх стримає тебе від цієї книги. Що ж зараз стримує мене від цієї книги? Нічого, так почитаю її хоч би перед своєю смертю, мені дуже потрібний Бог саме зараз. Господи, допоможи мені! Я боюся смерті, я не хочу помирати! (сідає читати). Допоможи мені, Господи! (Але через деякий час чується стук в двері) Але хто там ще прийшов? Напевно, лікар. Піду, відкрию йому. (героїня йде)

БІБЛІЯ: Вона так і не встигла прийняти спасіння, пішовши у вічність без прощення. Адже Бог стільки разів давав їй шанс зробити вибір. Але їй було ніколи звернутися до Його Слова. Перед смертю, моя господиня все ж зробила гідний вчинок. Вона подарувала мене своїй внучці. Скоро вона увійде Скоро вона увійде сюди, вона візьме мене своїми молодими руками. Як часто я відчуватиму цей дотик? А може, внучка теж не захоче читати мене? І я знову страждатиму від самотності? Але, здається, вона йде.

Входить Внучка

ВНУЧКА: Шістнадцять років! Мені вже шістнадцять років! Подумати тільки! Усі навколо говорять про якийсь вибір в житті, що я повинна щось вирішити для себе. І бабуся перед смертю теж про вибір говорила. Що б такого почитати?

БІБЛІЯ: Ей, ей, поглянь сюди. Це я, твоя Біблія. Я лежу на столі. Відкрий же мене.

ВНУЧКА: Це її Біблія. Подивимося, подивимося (бере із столу Біблію і читає напис на зворотному боці обкладинки.) В день повноліття. Або ця книга стримає тебе від гріха, або гріх стримає тебе від цієї книги. (йде, читаючи відкриту Біблію).

Вірш «Знаєм ми»

Знаєм ми, хоч ще маленькі–
Треба Біблію вивчати.
Чистим берегти серд?нько
І по Слову поступати.

Конкурс «Як я знаю Біблію»

Вірш «Гарна книжка»

Не цукерки, не горішки,
У Соломона - гарна книжка.
Не для того, щоб дивитись,
А читати і учитись.
В світі вибрати дорогу -
Ту єдину, що до Бога.

Свідоцтво «Роль Біблії в моєму житті»

Вірш «Любить Бог»

Любить Бог маленьких діток –
Так написано у Слові.
Тож для Бога будем жити
У покорі і любові.

Тарас Дмиш

Вірш «Боже Слово»

Боже Слово я маю
в ньому я щодня зростаю,
Вся моя люба сім’я
Славить Господнє ім’я.

Вірш «Слово Боже»

Слово Боже вдома читаю
І псалми весело співаю
До молитви я стаю,
Богу шану віддаю.

Пісня «Ми слухаємо»

Ми слухаємо вушками,

Ми слухаємо в думці,

Ми слухаємо серцем

Слава Богу, слава!