Banner 3
Корзина пуста

Служение поколениям - Пасхальний сценарій

Пасхальний сценарій

Кліп про жертву Христа

Вірші про страждання Христа в перемішку з піснями групи прославлення

Фонова музика

Сценка «Трепета»

Вірші та пісні

 Необхідні матеріали:

  • кліп про жертву Христа
  • сумна музика;
  • костюми:

- кедр;

- дуб;

- пальма;

- маслина;

- осика;

- квіти;

- посланець

- сокира

Дійові особи:

  • АВТОР
  • ПОСЛАНЦІ
  • КЕДР
  • ДУБ
  • ПАЛЬМА
  • МАСЛИНА
  • ОСИКА
  • КВІТИ

Пасха

Пилат на троні, названім гаввата —
Питав людей: «Ісуса відпустить?»
А унизу кричали: «Страта! Страта!
Він має буть розп’ятий на Хресті!»

«Та ж скоро Пасха. Схаменіться, люди,
Варавва — злодій. Цей же — без вини...»
І знов летіли крики звідусюди:
«Не Цар Він нам. Розпни Його! Розпни!»

А потім насміхалися, плювали —
Він брав на Себе всі людські жалі…
Вони не розуміли чи й не знали,
Що розпинали Бога на землі.

Сміялись фарисеї, «добрі й чесні».
Ридали учні, з ними день ридав…
«Не плачте! Не ридайте! Я воскресну,
як нещодавно вам заповідав!»
Лідія Меланіч

Його вели дорогою, як вбивцю

Його вели дорогою, як вбивцю,
І грізний натовп голосно ревів,
І раз-по-раз з ненавистю сміливці
Жбурляли камені в Царя Царів.
Вінок терновий наливався кров’ю,
Плювалися в обличчя вороги,
А Він дивився лагідно, з любов’ю,
І йшов — прощенням стати за гріхи.
Покірно шлях протоптаний стелився —
Аж до Голгофи, сповнений людей,
А на Голгофі натовп розділився:
На тих, хто розпинав, і на дітей…
Стояли поряд фарисеї й учні,
Стояла мати в юрмищі солдат…
І хоч роки летять, як води з кручі,
Перед Христом народи знов стоять…
І як тоді, з нас кожен вибір має:
Прощення попросить, чи так пройти…
Ісус біля Голгофи знов чекає —
Тож ким для Нього нині станеш ти?
Знов розіпнеш, чи схилишся покірно?
Ким станеш ти для Божої сім’ї?
Наш Цар Царів любов свою безмірну
Тобі дарує. То ж прийми її!
Лідія Меланіч

Три хрести

А люди стояли й дивились…
Як Божі вуста молились:
«Не відають, Отче, прости».
Хрести, три хрести, три хрести…

Стелились дорогою квіти
І одіж, і пальмові віти,
Волали в екстазі: «Осанна!»
Гряде нам від Бога зісланий!

Та плакав Ісус, мов дитина:
«Єрусалиме…
Хотів Я зібрати мов квочка курчат…»
«Осанна!» Ти чуєш, кричать?

До неба в молитві припав,
І піт, наче кров, виступав…
«Мій Авва, як можна, Мене
Ця чаша нехай обмине!..»
Не мине.
І вицвіло небо, мов кров запеклася.
«Хай буде розп'ятий!» — волали в екстазі.
Хай буде розп'ятий! Проклятий? — Прокляті…
«Кров Його на нас і на дітях наших…»
Сині, дочці, в сповитку немовляті…

Та Ним всі прокляття стерті —
Ми викуплені від смерті,
Кров'ю Його воскресли,
Кров'ю Його — небесні.

Вічність — барвисті квіти…
Діти… Ми Божі діти!
Кров'ю Його… "Прости!"
Хрести, три хрести, три хрести…
Зоряна Живка

Вірш

Найглибші у світі — очі,
що відкриті для життя.

Найчистіша у світі — сльоза,
Що бринить на серці Бога.

Найширше у світі — серце,
Що вміщує Всесвіт.

Найвища у світі — любов,
Що тече з пробитих рук.
Лідія Меланіч

АВТОР

- Коли архиєреї і єврейська старшина засудили Ісуса на смерть,

вислали своїх слуг, щоб розшукали дерева на хрест, —

знаряддя муки Сина Божого.

І вийшли слуги архиєрейські на гору Ливан, де росли вікові кедри.

ПОСЛАНЦІ

- Дайте нам свого дерева на хрест для Ісуса Назарея!

КЕДР

Гордо виструнчився найстар­ший кедр і мовить їм:

— Століття ми тут ростемо, а ще досі не сплямились поганим учинком. Не дамо дерева на му­ки цього Праведника. Адже сам намісник кесаря, Пилат, не знайшов за Ним ніякої вини й обмив руки від Його засуду. Геть від нас, слуги диявола!

Посланці ідуть на другий бік сцени. Кедр сідає.

АВТОР

І зійшли висланці вниз і ста­ли перед могутнім дубом.

ПОСЛАНЦІ

— Дай нам свого дерева на хрест для Ісуса Назарея!

ДУБ

Царем дерев зробила мене лісова громада. Не личить царе­ві служити знаряддям злоби й сліпоти юрби. Я бачив Назарея під моїм гіллям, як навчав народ, як благословив дітей, що їх матері приводили до Нього, як оздо­ровлював хворих, калік, біснуватих. І для цього добродія люд­ства мав би я стати знаряддям муки? Геть від мене, безвіри!

Посланці ідуть на другий бік сцени. Дуб сідає.

АВТОР

І спустилися слуги ще нижче на пустельні простори, де рос­ли стрункі пальми.

ПОСЛАНЦІ

— Дай нам, пальмо, свого дерева на хрест для Ісуса Наза­рея!

Згорда глянула на них широколиста пальма.

ПАЛЬМА

— Для Ісуса з Назарету? Того, що годував тисячі народу рибою і хлібом? Що воскресив єдину доньку Яїра і мертвого від чотирьох днів Лазаря, брата Марії і Марти? Цьому справжньому Синові Божому мала б я завдати муки? Геть від мене, поганці!

Посланці ідуть на другий бік сцени. пальма сідає.

АВТОР

І далі помандрували слуги архиєрейські, аж перейшовши по­тік Кедрон, вийшли на гору в сад Ґетсиманський. Росли тут оливні дерева-маслини і до них приступили висланці, мовлячи:

ПОСЛАНЦІ

— Дайте нам свого дерева на хрест для Ісуса Назарея!

Сумно зашелестіла найстарша маслина:

МАСЛИНА

— Я бачила його тут учора вночі, його учні поснули на під­гір'ї, а Він, припавши до землі під моїм деревом, молився до Отця свого небесного: „Коли можна, відверни від мене муки, що мене ждуть, але не моя, а Твоя воля хай буде". І тривав у смертній бо­ротьбі зі собою, а кривавий піт спливав Йому з чола на землю. І цьому Праведникові, що приносить себе в жертву за гріхи світу, я мала б стати за ката? Геть від мене, запроданці лукаві!

Посланці ідуть на другий бік сцени. Маслина сідає.

АВТОР

І вже не знали слуги, куди їм іти — до кого вдатися, коли це по­бачили внизу ліс.

А росли в ньому поменші дерева: буки, граби, берези й осики, кущі ліщини й калини і високі папороті.

Глухою мовчанкою привітала лісова громада єрусалимських висланців. Дуб переказав їм уже, чого вони шукають. Тільки біля­ва осика привітливо подалася вперед своїм гнучким станом. До неї приступили відразу архиєрейські слуги:

ПОСЛАНЦІ

— Осико! Дай нам свого дерева на хрест для Ісуса Назарея! Осудили Його в Єрусалимі за образу кесаря і Бога. Будеш стояти там на горі, а історія запише твоє ім'я на вічну пам'ять.

УСІ ДЕРЕВА хором

— Сестро! Сестро! Не йди на ворожі улещування.

Але осика вже нагнула вперед свою білу стать (подала руки посланцям).

ОСИКА

— Чи справді буду височіти понад усіма?

КЕДР

— Зрада!

ДУБ

— Зрада!

ПАЛЬМА

— Підла!

МАСЛИНА

— Нікчемна!

КВІТИ

Ганьба! Ганьба! — шепотіла калина, паленіючи зі сорому червоними коралями, гукали лісові дзвіночки, а за ними папороті й шипшини.

АВТОР

(лунає сумна музика)

А осика вже лежала на возі, що їхав до Єрусалиму.

А в п'ятницю пополудні, коли сповнилася велика жертва на Голгофі, о годині шостій померкло сонце і настала темрява по всій землі, що тривала до години дев'ятої. Храмова завіса роздерлася надвоє згори вниз, і мертва тиша сповила усе довкола. Ліс за­кляк з остраху, ні гілочка не ворухнулася. Та ось знечев'я листки осики почали дрижати, тремтіти швидко-швидко, тягом, безупин­но, несамовито.

УСІ ДЕРЕВА хором

- Кара! Кара на осику!

АВТОР

— Так тремтить-трепоче осика листками й донині при вітрі і без вітру, а в Україні її назвали за те – «Трепета».

Ісус помер за наші гріхи на хресті і три дні лежав у гробі, та на третій день Він воскрес!

Вірші про Воскресіння:

1 Христос Воскрес! Усе радіє,

Сміється сонечко з небес,
Прозора річечка леліє –
Христос Воскрес!
Христос Воскрес!

2 В траві фіалочки зітхають
І пролісок тремтить увесь,
Розквітла яблунька аж сяє –
Христос Воскрес!
Христос Воскрес!

3 Летять метелики у полі, в лісі;
І дзвін співає до небес,
Де білі хмарки розплилися –
Христос Воскрес!
Христос Воскрес!
M. Верес

4 Чого всі радіють:

І мама, і тато,
Бабуні й дідуні,
І навіть малята? Ще й звуки чарівні
Нам ллються з небес —
Бо свято сьогодні,

Христос наш Воскрес! Давно вже звершив Він
Це диво із див —
Ціною життя всіх
Звільнив від гріхів. Ми славу підносим
Його до небес —
Христос наш Воскрес,
Він навіки воскрес!
В. М. Герасимюк

5 Христос воскрес! Радійте, діти,
Біжіть у поле, у садок,
Збирайте зіллячко і квіти,
Кладіть на Божий Хрест вінок!
Л. Глібов

6 Христос воскрес! — Воістину!
Воістину воскрес!
Співаймо пісню радості
Царю землі й небес.
К. Перелісна

Воскресні пісні групи прославлення.